ПЕРШИЙ УРОК НА ТЕМУ: « ВІД ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДО НОВОЇ УКРАЇНИ»

Мета: сформувати в учнів знання про основні віхи з історії становлення України, її сьогодення , вміння розуміти єдність і цілісність України; виховання любові до Батьківщини, українського народу, державної мови, розуміння того, що від сумлінної праці й навчання кожного, від усвідомлення себе часткою українського народу залежить майбутнє і сучасне нашої держави,розвивати громадські й учнівські якості: гідність, мужність, патріотизм.

Обладнання: українська символіка, вишиті рушники, калина

Хід уроку

Організаційний момент(фанфари)

Відео «Це моя Україна»

Вчитель №1 Добрий день , шановні першокурсники, шановні колеги! Ми щиро вітаємо вас на першому уроці, тема якого «ВІД ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДО НОВОЇ УКРАЇНИ.»

Україна – це земля,де ми народилися і живимо, це земля наших батьків, щедрі ниви степових просторів, що пам’ятають славу козаків, своїх захисників, своїх героїв. І ось в цьому році ми з вами відзначаємо 25 років незалежності нашої рідної Вітчизни.

Вірш ( читає Лисицина Валерія, учениця третього курсу групи машиністів крану.)

Я україночка від роду.

Землі цієї я краплинка.

Я доля рідного народу

Його дитина – українка.

 

Хай сонце сяє в нашій пісні

І світом котиться луна.

Ми в чомусь, може, трохи різні,

Та Україна в нас одна.

Вчитель № 2  . Історія народу – бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він народ, має власну історію.

         Із тисяч народів і народностей світу майже 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.

 

Вчитель №1   Україна незалежна уже 25 років. Хоча в історичних масштабах цей часовий проміжок незначний, однак наш народ пройшов тернистий шлях, перш ніж здобути таку омріяну незалежність.

      Україна – це країна болю і краси, смутку і звитяжної відваги, відчаю і незламної віри. Шлях України до своєї незалежності осяяний постатями її патріотів, які віддали себе служінню держави, її майбутньому процвітанню.

 

Вчитель №2. Україна з початку свого існування змушена була боротися із зовнішніми та внутрішніми ворогами за свою територію та незалежність. Починаючи з Київської Русі і аж до сьогодні українцям доводиться зі зброєю в руках відстоювати свою землю.

Спочатку від набігів печенігів, половців, Чінгісханової  та Батиєвої навал, а потім від польських панів та Московії.

 

Вчитель № 1. На захист неньки України піднялися козаки на чолі з Богданом Хмельницьким і  створили свою державу – Гетьманщину. Та не змогли її довго утримувати незалежною від сусідніх держав, бо між українськими політиками не було єдності. І потрапили українські землі під владу Російської та Австро – Угорської імперії.

 

Вчитель № 2.  2016 рік - відзначення Україною 25-ліття своєї незалежності, Український інститут національної пам'яті назвав Роком Державності – на честь низки історичних подій, які привели до проголошення, а потім відновлення Україною незалежності у ХХ столітті. Давайте пригадаємо ці історичні події. (На екрані з’являються дати)

 22 січня 1919 року – на Софійській площі в Києві урочисто проголошено Акт злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. З цього часу питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. Упродовж наступних десятиліть Акт злуки залишався символом боротьби за незалежну, соборну державу.

15 березня 1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою.

Державною мовою Карпатської України проголошувалася українська. Державним прапором затвердили національний синьо-жовтий прапор, а державним гербом – сполучення крайового герба (ведмідь у лівому червоному колі й чотири сині та три жовті смуги в правому півколі) з національним (тризуб Володимира Великого з хрестом на середньому зубі). Державним гімном оголосили національний гімн «Ще не вмерла Україна».

30 червня 1941 року – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави.

16 липня 1990 року – Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Державний суверенітет визначався як верховенство, самостійність, повнота і неподільність республіканської влади в межах території УРСР, незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах.

24 серпня 1991 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення незалежності України. Історичне рішення було прийнято абсолютною більшістю: 346 голоси було віддано «за» проголошення незалежності, лише 1 – «проти».

1 грудня 1991 року – відбувся Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Під час демократичного волевиявлення український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі.

Сьогодні Україна – суверенна, незалежна, демократична держава.

 

Рядки із вірша читає Соловйова Вікторія, учениця третього курсу групи машиністів крану

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи.

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку

Аби ти щаслива була Україно,

Моя Батьківщина!

Вчитель № 1. На жаль , знову через 25 років незалежності українці постали перед загрозою знищення нашої держави. Наш народ і армія стали на захист своєї Батьківщини. Сотні громадян України уже віддали своє життя , захищаючи рідну землю. Першими героями стали хлопці з Небесної Сотні, які загинули на майдані в Києві. Там, у мирних акціях, вони відстоювали право бути Україні вільною, сильною, заможною європейською державою.

 

Вчитель № 2 .  Сьогодні склалася така ситуація, коли ми знову маємо боронити свою неньку Україну від ворога. Щоб перемогти у цій битві, ми всі повинні об’єднатися. Тільки у єднанні наша сила. І нашим обов’язком є зберегти ту Соборність, незалежність, волю, яку так довго та важко здобували наші пращури, і  за яку сьогодні українські патріоти кладуть голови на східному кордоні.

        Серед  загиблих і два наших випускники – Волошин Юрій , який загинув під Авдіївкою та Яровий Володимир, якого стратили сепаратисти в полоні під Іловайськом.

Вірш «Пройдуть роки» Стороженко Н.В.

Відео

 

Вчитель №1. Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять патріотів рідної землі, які віддали своє життя у боротьбі за єдину і неподільну Україну.

Хвилина мовчання

Вчитель № 2.У ці нелегкі для нашої країни часи українці проявляють чудеса хоробрості, відданості своїй Батьківщині, рідній землі, відстоюючи її інтереси. Небувалий прояв патріотизму охопив усю країну. Ми пишаємося цими проявами справжньої любові до своєї рідної землі. Гордимося, що наша молодь надзвичайно патріотична, і це довела своїми справами.  Юнаки в армію ідуть добровольцями, волонтери допомагають армії усім, чим тільки можуть. Увесь народ матеріально підтримує наші Збройні Сили ( відео про волонтерів)

 

Вчитель № 1 . Що значить бути українським патріотом?

Це перш за все, оберігати свою державу, працювати на її благо, процвітання. А ще значить – пишатися своєю Вітчизною, мовою.

 

Вчитель № 2.  Справді, питання рідної мови є найголовнішим у питанні нашої справжньої свободи і незалежності. Наша  мова багатогранна, ніжна, ласкава. Вона невичерпне джерело мудрості, краси, мужності та незламності духу. Тому ми повинні вивчати її , любити та гідно користуватися її багатствами.

 

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить – співає наша мова,

Чарує тішить і п’янить.

 

Вчитель № 1.  Мова – це наш оберіг від усього чужого і загрозливого. Вона може бути зброєю, яка об’єднує націю у боротьбі з ворогом. Чиста, досконала, багата мова формує людину, продовжує рід, дає можливість жити і існувати народу, нації, державі. Тому не соромтесь рідної мови, рідного слова, позбудьтесь почуття меншовартості і пам’ятайте слова  Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфарктів – спочатку їм відбирає мову».

 

Вчитель №2. Існує чимало висловів, приказок, прислів’їв, поезій та пісень про українську мову. Це є свідченням того, що тема рідної мови є одвічною у творчості письменників та поетів, до неї зверталися філософи та свідомі громадяни своєї держави. Маю надію на те, що сьогодні, пригадавши всю велич та красу нашої рідної мови, в наших серцях зміцніє та духовно наснажиться любов до української мови.

 

Коли забув ти рідну мову –

Яка б то мова не була.

Ти втратив корінь і основу,

Ти обчухрав себе дотла.

Вчитель № 1 Шановні першокурсники! Сподіваємося на те, що тема, яку ми обговорювали з вами сьогодні залишить у ваших серцях безмежну любов до своєї держави і ви пишатиметеся тим, що ви - українці. Вам , молодому поколінню, працювати на ідею загальнонаціональної єдності, будувати економічну і духовно багату демократичну Україну і повсякчас пам’ятати про тих патріотів, які поклали на вівтар єдності, незалежності, соборності України своє життя. Бережіть свою рідну землю та її святиню.

Разом: Слава Україні!

Дякуємо за увагу і запрошуємо вас  до  навчальних аудиторій.