Хочу бути щасливою людиною

Мета: сформувати в учнів розуміння поняття «щастя» в різних його аспектах, спонукати до самовиховання, самовдосконалення; виховувати в учнів високі моральні цінності.

Очікувані результати: розвиток прагнення до самовиховання, самовдосконалення особистості; виховання готовності до моральних вчинків, які ґрунтуються на засадах гуманного ставлення до людей.

Методичне забезпечення: чисті аркуші паперу, маркери, вислови про щастя відомих людей.

Епіграф: «Щасливий той, хто жив хоч би хвилинку!» (Омар Хайям).

 

Хід години спілкування

Вступне слово

- В усі часи, в усі віки тема щастя хвилювала людей. Бути щасливим – головна  мета кожного з нас. Але як її досягти? Людина повинна знайти своє розуміння щастя.

- Чи відчували ви себе щасливими? У яких життєвих ситуаціях?

- Від чого більше залежить щастя – від внутрішнього стану людини чи від зовнішніх обставин?

- Чи багато людині потрібно для щаст

Мозковий штурм. Визначення поняття «щастя».

- Спробуймо дати визначення поняттю «щастя».

Щастя – стан людини, який відповідає найбільшому задоволенню умовами свого життя, його повнотою, усвідомленням життя, реалізацією свого людського призначення.

- На це запитання намагалися відповісти історики, письменники і філософи, залишивши нам перлини своїх геніальних думок.

Вправа «Думки геніальних людей».

- Поясніть вислови про щастя відомих людей. З чим ви погоджуєтесь, а з чим – ні?

  • Здоровий жебрак щасливіший хворого короля (Шопенгауер).
  • Повір, що щастя тільки там,

       Де люблять нас, де вірять нам! (Лермонтов)

  •   Щастя як здоров’я: коли його не помічаєш, значить воно є. (Тургенєв).
  • Справжнє щастя – у створенні сім’ї (Разумихіна).
  • Щастя – в праці (Горький).
  • Щастя не в тому, щоб робити завжди те, що хочеш, а в тому, щоб завжди бажати того, що робиш (Толстой).
  • Шукайте щастя у вірі, служінні Богу (Мень).
  • Очікування щастя – це теж щастя (Гольдсміт).
  • Найщасливіша та людина, яка дає щастя найбільшій кількості людей (Дідро).

Щастя як багатогранне поняття.

- Поняття «щастя» досить багатогранне. Його можна розглядати, як задоволення від досягнення якихось життєвих цілей, сенсу життя. Що сюди ми можемо віднести? (Щастя віри, служіння Богу, суспільству, науці, мистецтву).

Залежно від цінностей, які приносять задоволення, людина може бути щасливою від результатів своєї життєдіяльності (щастя самого життя, щастя від спілкування, пізнання, щастя від любові, дружби, від праці, від матеріальних цінностей, влади)

Кажуть, що щастя не можна купити ні за які багатства світу, тому що щастя – це стан душі. Що мають на увазі, коли так говорять? (Любов до людей, чисте сумління, чесність, слава, виконаний обов’язок)

Спробуємо розподілити вислови про щастя за різними розуміннями цього поняття.

Творча робота «Захисти своє щастя».

Учні об’єднуються у 3 групи, кожна отримує визначення поняття «щастя». Завдання кожній групі - навести аргументи на захист думки, написаної на картці. Опонентами можуть бути учні інших груп, висловлюючи протилежні думки, ставлячи запитання.

Група 1

«Щастя – у праці, самореалізації»

- Чи може праця зробити людину щасливою?

- Якщо людина не любить свою роботу – вона нещасна?

- Якщо жінка домогосподарка, виховує дітей – вона може відчувати себе щасливою?

- Якщо людина не знайшла свого місця в житті, не досягла успіху, не реалізувала себе як особистість – вона щаслива?

Ставлення до праці теж може бути різне. Є одна цікава притча.

Притча

На будівництві Сартського собору мандрівник питає робочих, що вони роблять. Один відповів: «Камені ношу» (примусова праця, рабство).

Другий сказав: «Гроші заробляю, щоб було на що жити» (праця як засіб існування).

А третій захоплено вигукнув: «Ми будуємо собор!» (праця – радість служіння великій меті).

Хто з робітників щасливий? Звичайно, не той, для кого праця – важкий тягар, а той, хто з радісним трепетом очікує кінцевої мети, коли його зусиллями оновлюється і змінюється світ.

Висновок: щасливою людину робить зовсім не престижна чи творча робота, а передусім та, в яку людина вкладає свою душу, від якої отримує задоволення.

Група 2

«Щастя в коханні, любові, сім’ї»

- Якщо людина кохає без взаємності, чи можна назвати її щасливою?

- Чи можна сказати: поки не зустрів кохання – ти нещасна людина?

- Чи можна сказати, що кохання, любов, створення сім’ї приносить людині щастя, якщо на цьому шляху людину супроводжують ревнощі, зрада, розчарування?

Висновок: кохання змінює людину на краще, дарує їй нові відчуття, мрії, окриленість. У коханні споріднюються душі закоханих. І навіть нерозділене кохання прекрасне тим, що людина відкриває для себе красу іншої особистості, сама прагне стати кращою.

Група 3

«Щастя за гроші не купиш»

- Чи може людина бути щасливою без грошей і нещасною з неймовірними багатствами?

- Хіба страх за своє багатство може бути сумісний із щастям?

- У філософа Сомерсета Моема є вислів: «Гроші – це шосте відчуття, без якого людина не може скористатися достатньою мірою рештою п’ятьма».

Висновок: гроші, матеріальні блага важливі у житті, але зробити людину щасливою вони не можуть. «Ліпше черствий кусень зі спокоєм, ніж м’ясний кусень зі сваркою».

Вправа «Хто щасливіший?»

Кого можна вважати справді щасливою людиною:

  • Ø Людину, яка виграла в лотереї.
  • Ø Наречену на весіллі.
  • Ø Маму, яка народила дитину.
  • Ø П’яничку, що знайшов пляшку горілки.
  • Ø Злодія, який «вдало» пограбував іншу людину.
  • Ø Школяра, який вдало склав іспит?

 

Бесіда: Як ви вважаєте, щастя – це фізичне чи духовне поняття?

  • Ø У чому більше щастя – брати чи віддавати?
  • Ø Чи можна одночасно бути щасливим в одному і нещасним в іншому?
  • Ø А наскільки ви в житті задоволені собою і щасливі ми зможемо дізнатися за допомогою тесту.

Творча робота «Створення пам’ятки«Як стати щасливим»».

- Ми виконали з вами творче завдання, в якому намагалися дати визначення поняття «щастя» з різних ракурсів, пояснили вислови відомих людей, висловлювали власні думки про щастя. А зараз, враховуючи це все, спробуйте створити пам’ятку «Як стати щасливим» :

Пам’ятка «Як стати щасливим»

  1. По-доброму ставитися до інших, завжди бути готовим дати пораду, допомогти людині, яка цього потребує.
  2. Працювати, отримувати задоволення від праці, перетворювати працю на творчість.
  3. Пам’ятати, що матеріальні багатства - важлива складова життя, але не головна.
  4. Дарувати щастя людині, яку кохаєш, любиш, цінувати її щире ставлення до себе.
  5. Дбати про власне здоров’я та здоров’я рідних.
  6. Бути оптимістом.

Рецепт щастя

- Сьогодні ми з вами склали пам’ятку «Як стати щасливим», а зараз я вам пропоную свій рецепт щастя.

Візьміть чашу терпіння, влийте туди повне серце любові, киньте дві пригоршні щедрості, плесніть трішки гумору, посипте добротою, додайте побільше Віри і Надії, все це добре перемішайте, потім отриманий склад покладіть на відрізок вашого життя і щедро діліться зі всіма, кого зустрінете на своєму життєвому шляху, і тоді ви без сумніву будете щасливі!

Підсумок години спілкування.

- Відомий поет Омар Хайям сказав: «Щасливий той, хто жив хоч би хвилинку!» Отже, саме життя є щастям. Треба цінувати кожну хвилинку, радіти і трудитися. Матеріальний добробут дає відчуття задоволення, комфорту, але не щастя. Той, хто бачить щастя в цьому, збіднює своє життя, перетворює його на існування. Розуміння щастя нікому не може бути нав’язано, кожен має право на своє уявлення про нього, кожен вибирає його сам. Щастя – це сама людина, багатство її внутрішнього світу, характер її світогляду. Кажуть, що щасливий той, хто вважає себе щасливим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

Година спілкування

Батьки та діти на шляху до порозуміння

Мета: формувати ціннісне, гуманне ставлення до себе, до людей;  вчити поважати своїх батьків, розуміти їх вимоги, потреби, бажання; вчити   аналізувати і знаходити шляхи вирішення конфліктних ситуацій; формувати активну моральну позицію особистості; вдосконалювати уміння працювати в групі, спілкуватися один з одним та з дорослими людьми; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.

Очікувані результати: сформованість уявлень про сім’ю як об’єднання рідних людей; ціннісне і шанобливе ставлення до родини, сім’ї, людини; сформованість основ морально-духовної зрілості особистості та соціальних мотивів правомірної поведінки.

Епіграф: Батьки і діти! Діти і батьки!

              Нерозділиме і довічне коло.

              Ми засіваємо житейське поле

              І не на день майбутній – на віки!

                                                 (Б.Олійник)

Хід години спілкування

І. Вступне слово .

         «Шануй батька твого і матір твою, щоб тобі було добре і щоб ти довго прожив  на землі!» Цим словам Божої заповіді вже майже три з половиною тисячі років. Але ми не завжди дотримуємося цієї заповіді.

Людина народжується і живе в сім’ї. У кожного з вас є сім’я. Ваша сім’я – це не тільки батько й мати, ваші братики, сестрички, бабусі, дідусі, але це і ви самі.  І від ваших стосунків з усіма ними залежить дух сім’ї: це і настрій, і благополуччя, і щастя кожного члена вашої родини.

Тема нашої години спілкування «Батьки і діти на шляху до порозуміння». Сьогодні ви теж зможете спробувати уявити себе в ролі батьків. Але спочатку напишіть свої очікування від години спілкування.

Ми спробуємо з’ясувати причини непорозумінь між батьками і вами та  спробуємо знайти шляхи виходу з конфліктних ситуацій, які іноді у вас з ними виникають.

ІІ. Тест «Про взаємну любов дітей та батьків».

Класний керівник : Філософ Григорій Сковорода писав: «Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне – то тоді усе світле, щасливе, бажане».

Бесіда: - Чи може хтось із вас стверджувати, що відчуває себе завжди комфортно у своїй сім’ї, на всі на 100%?  Якщо ні, то, на вашу думку, на скільки %  комфортно ви себе почуваєте? Чому? (Відповіді учнів)

         - Подивіться уважно на дошку і прочитайте слова Б.Олійника, які я сьогодні обрала епіграфом до нашої години спілкування:

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній – на віки!

- Так, стосунки батьків і дітей - це  одвічна  проблема. Сьогодні на годині спілкування ми спробуємо з’ясувати, яких складових нам не вистачає для створення максимально можливого комфорту у наших сім’ях, у наших взаєминах. Але спочатку спробуємо дізнатися, наскільки добре ви знаєте своїх батьків, а батьки вас. Пропоную провести тест (роздаються листочки). Підпишіть листочки з тестом.

Тест «Про взаємну любов дітей та батьків» (5 хв.)

Відповідь «так» (+ 1 бал), «ні»(-1 бал), «не зовсім, не знаю» (0 балів).

 

ДЛЯ ДІТЕЙ

бали

ДЛЯ БАТЬКІВ

(на думку дітей)

бали

1. Чи вмієте ви поставити себе на місце батьків?

 

1. Чи вміють батьки поставити себе на ваше місце?

 

2. Чи розумієте  ви своїх батьків?

 

2. Чи розуміють батьки вас?

 

3. Чи звертаєтеся ви до своїх батьків за порадами?

 

3. Чи розмовляють (або роблять спробу) ваші батьки поговорити з вами відверто?

 

4. Чи допомагаєте ви батькам вдома по господарству?

 

4. Чи правильно поводять себе батьки, залучаючи вас до домашніх справ?

 

5. Чи знаєте ви де і  ким працюють батьки?

 

5. Чи цікавляться батьки вашим учнівським життям?

 

6. Чи виконуєте ви обіцянки. дані батькам?

 

6. Чи виконують батьки свої обіцянки перед вами?

 

7. Чи знайомі ви з друзями та колегами по роботі ваших батьків?

 

7. Чи знають батьки ваших друзів, учителів та знайомих?

 

8. Чи берете ви участь у сімейних святах та застіллях дорослих?

 

8. Чи влаштовують вам батьки сімейні свята, чи беруть вони в них участь?

 

9. Чи є ви друзями та помічниками вашим батькам?

 

9. Чи є батьки для вас старшими друзями?

 

10. Чи обговорюєте ви з батьками прочитані книги та переглянуті фільми?

 

10. Чи говорять з вами батьки на теми мистецтва?

 

11. Чи відвідуєте ви разом з батьками театри, концерти, виставки?

 

11. Чи запрошують вас батьки на перегляд спектаклів, концертів, виставок?

 

12. Чи маєте ви бажання проводити дозвілля з батьками?

 

12. Чи часто батьки проводять з вами свій вільний час?

 

13. Чи даруєте ви батькам подарунки до свят?

 

12. Чи дарують вам батьки подарунки?

 

14. Чи хотіли б ви мати свою скарбничку або грошовий рахунок?

 

14. Чи дають вам батьки кишенькові гроші (на особисті витрати)?

 

15. Чи подобається вам проводити свій вільний час поза домом (на вулиці)?

 

15. Чи обмежують вас батьки в проведенні вільного часу поза домом (на вулиці)?

 

Інформаційний центр.

Обробка результатів: Підрахуйте загальну кількість балів по стовпчиках.

- Якщо сума балів у лівому стовпчику більша, ніж у правому, то ви можете пред’явити деякі претензії своїм батькам, а якщо ж навпаки – тоді робіть вже для себе висновки.  Розбіжності у відповідях по конкретних позиціях можна потім проаналізувати та обговорити разом із батьками. Адже не лише батьки виховують дітей, але й діти батьків теж.

Бесіда:

- Отже, ви побачили, що навіть по тесту можна сказати, що все ж таки існують  деякі непорозуміння між вами та батьками.

- Які ж є причини непорозумінь?

ІІІ. Робота в групах. Вправа «Причини непорозумінь» (10 хв.).

 Психологи стверджують,  що:

-         з раннього дитинства вам, дітям,  дуже була потрібна любов ваших батьків;

-          потім, коли ви стали дошкільнятами, ви все ще трималися за ручки своїх рідних;

-         коли стали молодшими школярами, тоді ви вже почали тягнутися більше до однолітків, але все ще очима своїх батьків дивилися на своїх друзів, однокласників. У цьому віці ви могли сказати товаришу: «Не віриш? Спитай у моєї мами!»;

-          і ось ви підлітки -  тепер у вас на першому місці  ваші ровесники.  А від батьків ви  почали вимагати не втручатися у  ваші справи. І так до старшого віку.

-         Отже, найбільше непорозумінь з батьками виникає у дітей саме у підлітковому віці.

 Проведемо з вами вправу«Причини непорозумінь».

І - група» «Діти» - ви спробуєте написати приклади найпоширеніших конфліктних ситуацій, які виникають  у вас з батьками, та знайдете шляхи їх вирішення.

ІІ - група «Батьки» - спробуйте написати від імені батьків, які конфліктні ситуації у вас виникають із дітьми, та опишіть шляхи їх вирішення. (Обговорення в групах, презентація результатів роботи вивішується на дошку).

ІV. Рольова гра «Лист до батьків» (10 хв.).

 Часто непорозуміння виникають через те, що ви просто не знаєте, як звернутися до своїх рідних, щоб вирішити ту чи іншу проблему. А ось як вирішила вийти із ситуації дівчина (майже ваша ровесниця), написавши лист своїм батькам. Ви послухаєте ситуацію, а потім розглянете її з погляду дітей і батьків.

Лист до батьків.

Любі мамо й тату!

Відтоді, як я поїхала до коледжу, я стала рідко писати вам. Вибачте мою забудькуватість і тривале мовчання. Я постараюся ввести вас в курс справ, але, перш, ніж ви почнете читати листа, будь ласка, присядьте. Не можна читати далі, поки ви не сіли. Добре?!

         Ну, тоді я продовжую. Травма черепа, яку я одержала, вистрибнувши з вікна своєї спальні під час пожежі, що сталася незабаром після мого прибуття сюди, уже майже загоїлася. Я провела в лікарні лише два тижні й зараз бачу вже майже нормально, а головний біль з’являється лише один раз на день.

         На щастя, пожежа у квартирі (і мій стрибок) побачив службовець бензоколонки поблизу будинку, і саме він викликав пожежних і «швидку». Він також відвідував мене в лікарні, і оскільки мені ніде було жити через згорілу квартиру, він був дуже люб’язний і запросив мене пожити у своїй квартирі. Взагалі це підвал, але дуже миленький.

Він  чудовий хлопець, ми покохали одне одного і збираємося одружитися. Ми ще не вирішили, коли буде весілля,але, звичайно, до того, як стане помітною моя вагітність. Так, мамуню й татуню, я вагітна. Я знаю, як давно ви мріяли стати бабусею й дідусем, і знаю, що ви з радістю приймете дитину й огорнете її такою ж любов’ю, якою огорнули в дитинстві мене.

Мій хлопець добрий, і хоча він іншої раси і його віросповідання відрізняється від нашого, я впевнена, що ваша терпимість не дозволить вам звертати на це увагу.

Тепер, коли я повідомила вам останні новини, я хочу сказати вам, що не було ніякої пожежі. Не було перелому черепа. Я не лежала в лікарні. Я не заручена. Я не вагітна. Однак я одержала дуже низькі бали з деяких предметів і хотіла б, щоб ці оцінки ви сприйняли правильно, адже все це дрібниці.

Ваша любляча донька.

Бесіда: (Запитання до дітей)

-         Чому ви написали такого листа?

-         Чи можна таким чином повідомляти батькам результати навчання?

-         Чи траплялися подібні ситуації у вашому житті чи житті ваших знайомих?

(Запитання до батьків)

-         Чому дитина написала вам такого листа?

-         Як ви, з погляду батьків, сприйняли такий лист?

-         Ваші подальші дії у спілкуванні з дитиною?

Висновок: Ні в якому випадку не можна так вирішувати проблеми в сім’ях!!!

V. Стилі батьківського спілкування.

На думку психологів, стосунки між батьками і дітьми залежать від стилів спілкування.

-         А які стилі існують спілкування в сім’ї нам розкаже інформаційний центр:

Інформаційний центр: Вчені-психологи виділяють такі типи стилів спілкування батьків і дітей - це демократичний, ліберальний та авторитарний. Їм характерно:

1. Демократичний стиль –  дружній тон, коректне ставлення, допускаються дискусії з приводу розпоряджень дорослого, не підкреслюється «керівне» становище.

2. Ліберальний стиль – не даються вказівки та розпорядження, повне погодження з усіма діями дитини, дотримання в сім’ї принципу «моя хата скраю».

3. Авторитарний стиль – короткі ділові розпорядження без пояснень, не беруться до уваги почуття та емоції дитини, витримується дистанція між дорослими і дітьми.

Бесіда: - Скажіть, який саме стиль спілкування притаманний вашій сім’ї? Чому?

- А як на вашу думку, чому  виникає авторитаризм?

(Виникають протиріччя між прагненням до самостійності (з боку дитини) і бажанням батьків бачити вас слухняними, залежними від них, як у дитинстві. Адже за щоденними турботами батьки часто просто не помічають, що ви вже стали дорослими і вам тепер потрібна більше дружня порада, підтримка, а не сліпа турбота та механічне виконання батьківського обов’язку: годувати, одягати, лікувати,  вчити.

 Але з іншого боку, дорослі діти – теж не мед. Ви часто  не виконуєте елементарних речей: не хочете вчитись, не допомагаєте, хочете довго гуляти, робите те, що вам забороняють. Вас часто дратують смаки ваших батьків, заборона жити так, як вам хочеться).

Висновок:Але в різних життєвих ситуаціях батьки використовують різні стилі виховання. Наприклад, коли ви хворієте, батьки користуються авторитарним стилем, адже це стосується вашого життя і здоров’я. І це правильно. Це хороші батьки, а є батьки важкі, яких не цікавлять власні діти, які не займаються їх вихованням, які ведуть нездоровий  спосіб життя.

VІ. Вправа «Місток дружби» (5хв.)

 Проведемо вправу і спробуємо на аркуші паперу, розділеному навпіл, продовжити речення, в лівому стовпчику пишемо продовження. Кожен за бажанням може зачитати свої речення.

-         Важкі батьки - це ті, які …

-         Мені не подобається, що мої батьки …

-         А тепер у правому стовпчику продовжуємо речення:

-         Хороші батьки - це ті, які …

-         Я хочу попросити вибачення у своїх батьків за те, що…(адже кожному є за що попросити вибачення).

Висновок: Отже, дві колонки на листочку - це як два береги однієї ріки, і ми з вами маємо побудувати уявний місток між цими берегами. Адже щоб ваші стосунки з батьками задовольнили обидві сторони, потрібно, щоб вони будувалися на взаєморозумінні, взаємоповазі, взаємоввічливості, взаємотурботі.

- «Взаємо» - означає з обох боків - і з батьківської, і з вашої.

VІІ. Підсумок.

- Отже, проблему батьків і дітей можна вирішити, якщо докласти зусиль, щоб зрозуміти один одного.   Не забувайте, що ви колись теж станете дорослими і  також будете батьками. Пам’ятайте, лише помилки, які не виправляються, – ось справжні помилки!

  • Знання про рід, про родичів, про себе зближує членів сім’ї, береже пам’ять про родовід як одну із складових сім’ї. А ви зможете  розповісти про тих, ким гордиться ваш рід?
  • Чи часто розповідають ваші батьки, бабусі, дідусі про ваше раннє дитинство події з вашого життя ?

- Отже, ваше домашнє завдання. Перед вами лежать листочки з родовідним деревом.

Завдання: дізнатись як можна більше про своїх рідних, а на наступній годині спілкування ви впишете у схему імена і прізвища своїх родичів, починаючи від себе, мами і тата до предків кількох поколінь.